Зовсім недавно у видавництві #книголав вийшла книга "Хороші хлопці. 50 героїв, що змінили світ добротою" Роберта Кемпа. На цих сторінках ми дізнаємося про добрі вчинки таких відомих чоловіків як Альберт Айнштайн, який окрім наукових досягнень, врятував від нацистів понад тисячу вчених, Барак Обама, який на посаді президента створював рівні умови для життя всіх громадян, Мухаммед Алі, який засуджував війну та расову нерівність і був благодійником.

А ще українське видання доповнене 5 історіями героїв, які творили й творять свої добрі справи в Україні про Миколу Пирогова, Антона Макаренка, В'ячеслава Чорновола, Сергія Жадана і Валентина Фречку. Автор цих біографій Юрій Марченко, а авторка ілюстрацій – Дар’я Федоринська.

Pozitiv.ua публікує фрагмент про українця Антона Макаренка, якого ЮНЕСКО назвала одним з педагогів, які найбільше вплинули на розвиток освіти у 20 столітті. Білі Гейтсі, який популяризує читання і збирає мільярди доларів на благодійність та Барака Обаму.

«... багато дивовижних історій, які варто читати всім підліткам і молоді, щоб не боятись виражати себе і сміливо творити добро», – розповідає Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва #книголав.
Pozitiv.ua погоджується!

Антон Макаренко. Вихователь хуліганів

У 1988 році ЮНЕСКО назвала чотирьох педагогів, які найбільше вплинули на розвиток освіти у 20 столітті. Серед них був і українець — Антон Макаренко.

Він народився у місті Білопілля нинішньої Сумської області. Вже у сімнадцять років отримав право викладати у початковій школі й тоді ж почав працювати вчителем. Пізніше він з відзнакою закінчив педагогічний інститут у Полтаві й отримав можливість очолювати виховні заклади і самостійно визначати методи роботи.

Після Першої світової війни в Україні з'явилось багато безпритульних дітей і підлітків, яким часто доводилося добувати собі їжу, порушуючи закон. Методи роботи з ними були досить жорсткими, а вихователі практикували побої й інші покарання. Однак у 1920-х колонію для неповнолітніх у Полтавській області очолив Антон Макаренко. І змінив усе.

Антон вважав, що повага до вихованців, демократичні засади, спільна праця і гуманізм можуть творити дива — навіть коли мова йде про малолітніх злочинців, які звикли нікому не довіряти. У його колонії діти працювали разом з вихователями, обирали собі лідерів, вчилися взаєморозумінню і життю в колективі.

За сім років роботи Антон розробив власну методику виховання дітей, яка прославилася на весь світ. «Моя робота з безпритульними дітьми аж ніяк не була спеціальною роботою з безпритульними дітьми. Я з перших днів роботи встановив, що жодних особливих методів щодо безпритульних вживати не потрібно», — писав Макаренко.

Будь-яку дитину він найперше поважав, довіряв їй та виховував у ній найкращі
якості. І це спрацювало. Вихованці Антона ставали успішними в найрізноманітніших сферах: від інженерії і медицини до пілотування літаків. А кілька його учнів самі стали видатними педагогами й активно застосовували методику вчителя.

Втім, новаторські ідеї Антона подобалися не всім. Врешті його усунули від безпосередньої роботи з дітьми й не давали публікувати власні ідеї як книжки для педагогів. Тому найвідоміший його твір «Педагогічна поема» написаний як художня книга. Антон Макаренко прожив лише 51 рік, однак ці роки він витратив, щоб допомогти багатьом колишнім злочинцям і хуліганам стати успішними й, головне, щасливими людьми.

Біл Гейтс. Щедрий підприємець

У дитинстві Білл обожнював читати. Він годинами гортав сторінки енциклопедій, вивчаючи науку та навколишній світ. Читання так захоплювало Білла, що врешті це почало дратувати його батьків, і вони заборонили йому читати хоча б на родинних вечерях. Але згодом любов до книжок та науки повністю себе виправдала. Білл та його друг Пол Аллен разом день за днем працювали над створенням програмного забезпечення і, коли їм було лише по 20 років, вирішили відкрити свою компанію. У 1975 році тільки почали користуватися комп’ютерами. Завдяки креативності та видатним навичкам ведення бізнесу Білл та Пол поступово перетворили свій проєкт на найбільшу технологічну компанію у світі — Microsoft. Microsoft досягла такого успіху, що Білл нечувано розбагатів: ба більше, досить довго він був найзаможнішою людиною планети. Але він розумів, що йому не потрібно аж стільки грошей, і разом зі своєю дружиною заснував Фонд Білла і Мелінди Гейтс для боротьби з різними хворобами, як-от малярією і СНІДом.

Білл пообіцяв віддавати у цей фонд більшу частину своїх прибутків і наразі пожертвував уже 28 мільярдів доларів.

Йому вдалося переконати й інших заможних людей вкласти мільярди доларів у благодійність. 2010 року Білл та Мелінда об’єдналися з бізнесменом Ворреном Баффетом і запустили кампанію «Клятва дарування»: запропонували мільйонерам з різних куточків світу публічно пообіцяти віддати понад половину своїх статків на добрі справи. Клятву вже підписали більш ніж двісті людей, змінивши ставлення супер-багатіїв до благодійних внесків. 2006 року Білл оголосив, що залишає роботу в Microsoft, щоб присвятити весь свій час фонду. Він ставить і виконує амбітні завдання: наприклад, завдяки програмі фонду з вакцинації смертність від кору в Африці знизилася на 74%. Також Білл оголосив про намір побороти поліомієліт, продовжуючи справу Джонаса Солка, — і тепер ця хвороба майже повністю знищена.

Показуючи світові, як найбагатші люди планети можуть допомогти мільйонам бідних, Білл очолив нове покоління філантропів — забезпечених осіб, які жертвують гроші на потреби інших.

Його бажання робити світ кращим стало прикладом для багатьох багатіїв на роки вперед.

Барак Обама. Веселий президент

Барака Обаму, двічі президента США, дехто називає найдобрішим чоловіком, що працював у Овальному кабінеті. Барак відомий не лише ба гатьма продуманими урядовими стратегіями, наприклад, покращенням доступу до медицини й захистом довкілля, але й дружнім, щирим і тверезим підходом до президентства.

Барак багато років працював над організацією сусідських спільнот у житлових масивах Чикаго, допомагаючи людям з низьким рівнем доходів отримати більше можливостей і підтримку. Багато президентів народжується у забезпечених родинах, і від них очікують кар’єри в політиці, але Барак пробирався на вершину з низів. Коли він вперше балотувався на посаду президента, слоган його передвиборчої кампанії «Yes We Can!» («Так, ми можемо!») подарував виборцям віру в те, що Америка справді може стати більш справедливою країною для всіх її громадян. 2008 року Барак став першим темношкірим президентом в історії США.

Барак не раз сам стикався з расизмом, тому на посаді президента палко взявся за створення більш рівних умов життя для громадян. Він увів у дію програми, які допомагали молоді отримати вищу освіту, навіть без достатніх грошей, а також законодавчо заборонив дискримінацію ЛГБТ+. Барак з гордістю називав себе феміністом. Він підримував свою дружину Мішель, талановиту юристку, у її кампаніях проти дитячого ожиріння, і допомагав дочкам Саші та Малії досягати успіхів у школі й поза нею.

Барак завжди радо приймав у Білому домі всіх гостей: від дитини у костюмі Спайдермена до 106-річної жінки.

До звичайних відвідувачів він ставився так само ґречно, як до королів, королев і світових лідерів. Звісно, він мав багато серйозних справ, але Барака знають як веселого чоловіка, який міг навіть призупинити важливу зустріч, щоб потанцювати з гостями та персоналом.

Та не всі вчинки Барака покращували його репутацію. Наприклад, використання безпілотних ракет у воєнних конфліктах з іншими державами відвернуло від нього багатьох людей. Але людяність і щире бажання зробити наш світ кращимздобули Бараку багато прихильників по всій планеті. А ще своїм прикладом він показав мільйонам дітей, що незалежно від статків, походження чи кольору шкіри кожен може стати лідером своєї
країни.