Positiv.ua познайомився із цікавою мисткинею, і зараз ми зачаровані її творами. Ці виразні проекти, як вона сама каже – «живий концентрат минулого, теперішнього й майбутнього». Поєднання різних образотворчих технік, в тому числі і паперових (а так нечасто зустрічаються зараз стародавні техніки: витинанки та вириванки!) дає таке вражаюче відчуття тепла, відкритості та любові. Відразу згадується дитинство з його радістю, безтурботністю і наївним поглядом на світ. Тільки людина з чистою дитячою душею та яскравою уявою може так малювати. Лілія Тєптяєва розповідає про себе та представляє свої роботи. Помилуйтеся на її художні твори разом з нами і відчуйте тепло рук та душі.

Всім вітання, рада бути тут з вами! Спробую поділитися своїми емоціями і теплом. Що ж, будемо знайомитися: я коломиянка, родом з Прип'яті. Мати моя, Марія – з села Ковалівка, Коломийського району, а батько, Олександр – з Владикавказу. Мій коханий чоловік, Олег, з Рокитного – це на Рівненщині, і у нас є син Сашко.

В свій час навчалася декоративно-прикладному мистецтву в Косові і графічному дизайну у Львові. Мені пощастило мати чудових викладачів в художній школі Коломиї, у коледжі в Косові, академії Львова, академії у Варшаві, та й усіх, хто траплявся мені на шляху, – всі вони були моїми вчителями. Кожному вчителю щиро вдячна, кожен живе в моєму серці, і кожному в ньому затишно. Через велику любов до дітей і творчості в їхній компанії встигла попрацювати вчителем в трьох художніх школах в різних містах України. Усі ці діти, з якими я ділила моменти життя, ставали мені вчителями і натхненням, це величезний скарб в моєму серці.

Так як моя перша любов – декоративно-прикладне мистецтво, що б я не робила, часто це перегукується з орнаментикою. Це мене надихає і захоплює. Відчуваю: тут є тепло, історія і життя, це близьке мені і рідне, наче живий концентрат минулого, теперішнього і майбутнього.

Так з 2002 почала досліджувати і працювати в паперових техніках. Створювала багатошарові аплікації в мішаній техніці. Міксувала витинанку, вириванку, аплікацію, паперову пластику, мозаїку, та інші. Брала з ними участь у міжнародних та вітчизняних конкурсах і виставках.

Найцікавішими роботами, які створювала на конкурс в той час, були автопортрети, інспіровані творами Пікассо – це був цікавий досвід.

Найбільшими проектами того часу були проекти для дітей: дві серії ілюстрацій до дитячих книжок – мої дипломні проекти, згодом серія ілюстрацій до буклету і диску з піснями для дітей співачки Олени Карпенко.

Далі були різні проекти, виконані з кольорового художнього паперу та картону. І один з них – серія ілюстрацій для дитячої книжки Вінницького проекту про місто і твори М.Коцюбинського.

Папір виявився моєю другою любов'ю, з кожним проектом він надихав і захоплював мене ще більше. Кілька років брала участь у програмі «Культурна дипломатія між регіонами України», з куратором Леонідом Марущаком, де мистецтво стало засобом в діалозі між регіонами. В рамках програми презентувалися мої роботи у прифронтових містах на сході країни, і метою було підняти емоційний настрій наших краян у важкі часи війни. Так як я не мала змоги їздити з виставками, їх супроводжував короткометражний фільм.

Згодом була ще серія акварелей «Емоції в формі та кольорі», потім акварельні серії «Ботаніка» і «Орнаментальне». Проект «Емоції» мав початок як навчальний проект-експеримент з групою учнів: ми разом досліджували емоції, їхню природу, місце в житті та мистецтві, психологію кольору та художні способи передачі емоцій. Результатом досліджень і творчої роботи стали групові виставки серій робіт кожного з учнів, та мої як куратора проекту.

Проект «Ботаніка» поєднав в собі мою любов до природи, яка постійно мене надихає, з любов'ю до декоративного живопису. Іншими словами, в цьому проекті поєдналися дві моїх любові: до творчості Творця Єгови і творчості людей. Цей проект триває і досі – це та любов, яка в мені палає.

Серія акварелей «Орнаментальне» також поповнюється щораз новими творами.

Недавно почала працювати над новою серією декоративних акварелей «Світ наших тіней». Цю серію, а ще мою «Ботаніку» живить також любов до ілюстрації і до психології. Попри мою любов до людей, я погано соціалізуюся, життя в групі мені дається не так легко, як може здаватися. Цим, певно, можна пояснити мій інтерес до психології та наукових досліджень щодо процесів мислення. А ось ця остання серія акварелей з життя тіней – це мої роздуми про те, що люди часто не в стані жити життям, якого прагнуть, тому, що є заручниками обставин чи навіть власних недосконалих тіл, подібно як наші тіні, які все життя є нашими заручниками.

На останок хочу поділитися спогадами про ще один цікавий проект студентських часів: мою серію монотипій «Сучасна Біблія». Це були ілюстрації до біблійних віршів виконаних у символічній манері. Цим проектом і виставкою хотіла привернути увагу до Біблії і у своїй художній манері нагадати, що Біблія – це бестселер усіх часів, вона унікальна та актуальна і в наш час її варто читати і досліджувати.

Це мене завжди надихає і рухає вперед. А також люди, унікальні і неймовірні, такі різні і такі схожі, такі чужі і водночас рідні! Люблю вас і обіймаю!