Про українські та світові комікси – симбіоз кіно, літератури та графіки

Наш український мальопис (він же комікс, він же мальована історія) – доволі молодий. Він базується на злитті літератури та графіки. В ньому найбільш швидко можуть реалізуватися нові візуальні ідеї художників. Як розвивається цей напрямок візуальної культури? І взагалі, що ж таке комікс? Чи дійсно це – забавка для підлітків? Чи є в ньому ще щось, окрім супергеройської теми? Про це розмірковує Галина Крюк та її співрозмовники.

Напевно, багато хто знає, що означають назви Marvel та DС. Це американські продюсерські компанії, які видають комікси про супергероїв та роблять за ними серіали, кіно. Кожен хоча б раз бачив супергеройські фільми, що захоплюють дух. А якщо не бачив, то точно чув про Капітана Америку, Галка, Бетмена, Джокера, Пітера Паркера і багато кого ще. Цілі всесвіти розкриваються перед очима глядачів.

Ці та інші супергерої народилися та покрокували на екран з окремого виду мистецтва, яке стоїть на одному рівні з літературою, живописом, кіно, – а саме з коміксів. Тобто з книжки, яка є історією в картинках, де текст винесений в мовну бульбашку. Такі комікси бувають досить об’ємні, а можуть бути й зовсім малими, наприклад складатися з 2–4 кадрів.

А що таке мальопис? Це той самий комікс, але в Україні. З набуттям власних творців з’явилася своя ідентична назва. В Америці це – коміксами, у Франції та Бельгії – bandes dessinées, в Італії – fumetti, в Японії – манґа. Коли цей вид мистецтва став активно розвиватися в нашій країні, виникла потреба дати назву саме українським творам. І графічний роман в Україні отримав назву «мальована історія». Друкований або електронний примірник називають «мальопис».

Трохи про минуле
Проте, давайте по черзі. Початок цей напрямок творчості бере у XV ст. Але комікси, у звичному для нас вигляді, з'явилися наприкінці ХІХ ст. Швейцарський письменник і педагог Родольф Топфер видав першу книгу коміксів «Histoire de M. Jabot» в 1833 році.

А вже в 1854 році Ґюстав Доре, французький видатний ілюстратор епохи романтизму, презентує повноцінний альбом – книжку «Історія Святої Русі». Цей твір вважається протокоміксом – одним із перших творів, які дали міцний поштовх для розвитку графічних романів.

Таким чином, комікс – це симбіоз літератури та книжкової ілюстрації, і не тільки. Він містить в собі багато жанрів та стилів. В кожній країні є свої нюанси та відмінності. Це величезний світ.

Як існує сучасний український мальопис

Цей напрям творчості став стрімко розвиватися в Україні й набувати в наших читачів все більшої популярності. Як так сталося? З якими труднощами зіштовхнулися видавці? Щоб отримати відповіді на ці питання, звернемося до видавництва «Рідна мова».

За останні декілька років в Україні з’явилися творці та видавництва, які спеціалізуються лише на мальованих творах, а деякі видавці змістили свій акцент з романів на мальописи. З чим це пов’язано?


«Ми пов’язуємо зростання популярності коміксів в Україні з появою вдалих екранізацій супергеройських коміксів, а також з появою україномовних перекладів всесвітньо відомих творів.

Перші чотири комікси DC українською з’явилися навесні 2017 року й були презентовані на фестивалі популярної культури Kyiv Comic Con.


Цей фестиваль став рушієм появи коміксів українською, адже видавництва побачили, що є величезна кількість зацікавлених людей, і вирішили ризикнути. Видання коміксів – річ недешева й досить специфічна, тож довгий час цього не наважувалися робити. Видавництво «Рідна мова» повірило в успіх цього проєкту й саме тому вирішило включити у свій видавничий портфель і комікси також. Найпопулярніші історії – ті, де читачі знають або головних героїв (як от комікси про Бетмена чи Супермена), або авторів (як от комікси Алана Мура), або ж просто історії, які стали культовими («Блексед», «Сага» тощо)», – коментує пресслужба видавництва.

Розвіюємо міфи

Склався стереотип, що комікси читають лише хлопчики-підлітки. Запитаємо літературного блогера Романа Зарічного, чи так це насправді.

«Ні, чому ж… Я ось знаю у Львові, в комікс-шоп (така спеціалізована книгарня) постійно заходить пані років за 50 і постійно купує собі комікси», – ділиться Роман.

Тобто, є комікси абсолютно на різні смаки? Для дорослих поціновувачів – історичні, наприклад? А для зовсім малих дітей – казкове фентезі?

«Так, комікси бувають різних жанрів. Гостросюжетні, комедійні, відверті, романтичні, фентезі, горор та інше. Починаючи з геройського сюжету й завершуючи соціальною проблематикою. Вони підіймають різні теми, зокрема важливі й серйозні, – продовжує розповідати Роман. – Комікс «Маус», який отримав Пулітцерівську премію, розповідає про Голокост, «Пермеполіс» – про Іран та їхню дискримінацію жінок, «Пхеньян» – це про Північну Корею, «Прибуття» – про еміграцію та складність життя на чужині.

Коміксам присвячені фестивалі по всьому
світові. Графічні романи отримують престижні премії.


До нас в Україну комікси увірвалися у 2010 році, і з того часу цей вид мистецтва активно розвивається.

Що почитати-полистати та від яких видавництв

З якими складнощами зустрілося видавництво, коли прийняло рішення видавати комікси?

«Процес видання коміксу часто складніший за видання книжки. – відповідає пресслужба видавництва. – Домовитися про права й отримати файли – це лише старт роботи. І він буває дуже клопіткий. А потім починається процес активної співпраці між перекладачами, верстальниками, редакторами й коректорами, який може тривати досить довго. Ну і врешті взаємодія з друкарнями. Весь процес досить тривалий і залучає багато різних людей, тож труднощі виникали на кожному з етапів. Утім кількість коміксів, що зростає з року в рік, однозначно того варта».

Нашим читачам Positiv.ua порадив би ось які вітчизняні мальописи.
Складаємо наш шорт-шорт-листочок. (Сьогодні – прізвища авторів за алфавітом, а не книжки за ступенем цікавості. Усі ці книжки цікаві, побачите самі).


1. Ігор Баранько. «Максим Оса».
2. Ігор Баранько. «Орда».
3. Кирило Горішний, Міхай Тимошенко. «Герой поневолі».
4. Максим Прасолов, Олег Колов, Олексій Чебикін. «Даогопак».
5. Анна Санден, Віра Кордоба-Кунець. «Все це триватиме далі».
6. Максим Удинський. «Залізна голова».
7. Ярослав Fudjack, Тарас Ярмусь. «Троє проти зла».

На сьогодні комікси стоять на одному рівні з книгами за популярністю. Серед їхніх поціновувачів жінки, чоловіки, діти та підлітки. В країні є видавництва, які займаються саме українськими творами. Це не може не тішити.

Перелік видавництв, які видають комікси українською – як оригінальні, так і перекладені твори:

  • «Рідна мова»;

  • «Леополь»;

  • Asgardian Comics;

  • Fire claw;

  • «Наша Ідея»;

  • UA Comix;

  • Vovkulaka;

  • Mal’opus.


  • Отже, комікси – це всесвіт, якій існує для різних вікових категорій та де є купа жанрів, піджанрів, настроїв і тем. Ясно, чому комікси дорожчі за книги: тому що йде набагато більше ресурсних затрат. Придбати мальописи у свою бібліотеку не складно. Вони є в інтернет-магазинах, у відділах великих книжкових магазинів або в вузькоспеціалізованих комікс-книгарнях.

    Бажаємо читати комікси, роздивлятися ілюстрації і отримувати мальовничий настрій!



    Інстаграм-блог Романа Зарічного та його телеграм-канал, присвячений коміксам та літератури
    https://instagram.com/rzarichnyi?igshid=1tmn437bys2n
    https://t.me/tripwithbook

    Видавництво «Рідна мова», де можна придбати вітчизняні мальописи
    https://ridna-mova.com/

    Фото:

    Романа Зарічного
    Станислава Кондратьева
    cottonbro