Льоля Філімонова: «Всесвіт завжди підкине простір для інших можливостей»

Розповідь про те, що все не просто так, що коли одні двері зачиняються, завжди відчиняються нові. Всесвіт завжди підкине простір для нових можливостей, викликів і відкриттів. А особливо якщо цього дуже хотіти. У своєму житті я переконалась в цьому не раз.

Могилянка: початок

Все почалось з мого вступу до Києво-Могилянської академії. Я так хотіла там навчатися, що навіть точно не знала, яку з гуманітарних сфер діяльності хочу обрати. В академії ти не одразу вибираєш свій фах, і от курс всесвітньої історії культури захопив мене настільки, що я одразу вирішила стати культурологинею.

Я думаю, що не було жодної роботи, де б я не скористалась отриманими «могилянськими» знаннями.

Мушу зізнатися, на останньому магістерському курсі я не могла визначитися з темою диплома і загалом трохи втомилась. Так ось доля підкинула мені ще одну можливість.

Мій чудовий французький рік

Моя подруга у Парижі шукала собі заміну, а вона працювала вихователькою au pair [о пер] (це зазвичай молода іноземка, що займається вихованням дітей у сім’ї, яка її наймає, і має можливість поглиблено вивчати мову – примітка редакції).І я зрозуміла: стоп!Саме це витягне мене зі стану пригніченості: Париж, моя улюблена французька мова, культура…

Це був казковий рік в квартирі з видом на Ейфелеву вежу. Рік нових знайомств, мандрів, автостопу Європою, підтягнення мови. Рік безцінного досвіду спілкування із дітьми. В Парижі народилась і тема диплому. Я повернулась до Києва, закінчила Могилянку.

Зустрічаю гостей

А одного разу я проходила повз туристичну компанію і сказала собі: стоп! Увійшла та розповіла їм, що я багато мандрувала і хочу працювати в туризмі, приймаючи іноземних гостей в Україні. Отак 9 років я була менеджером провідної компанії. Скільки індивідуальних програм по країні я розробила… Тисячі! Для гостей з усього світу – як для себе. Я супроводжувала франкомовні групи по всій Україні: Північ, Схід, Карпати, Київ, Крим, Одеса.

Коли є хороша робота, стабільна заробітна плата, важко наважитись на якісь зміни. А вони, виявляється, були нагальні. І тоді всесвіт знову-таки допоміг зробити вибір.

Кіно і TV

Після Революції гідності в'їзний туризм зменшився в рази. Нас скоротили, і тоді я вийшла з офісу і подумала: ось і все… Спочатку я спробувала стати стюардесою, але щось інша кандидатка, дівчина-продавчиня супермаркету, комісії сподобалась більше. Тоді я подумала: стоп, а чи це не час для першої літньої відпустки за багато років роботи в туризмі? І відправилась на місяць мандрувати Європою.

Мандрувала з музичним гуртом друзів по фестивалях, спробувала потрапити на роботу в туристичні компанії у Парижі, просто насолоджувалась зустрічами з друзями. І одного дня я отримала листа від подруги із пропозицією працювати на Одеському кінофестивалі. Отак я стала частиною фестивалю на цілих п'ять років. Там були зустрічі з талановитими людьми, бурхливе і феєричне кіножиття, а сьогодні це величезна частина моїх справжніх друзів!

Після плідної роботи я їхала відпочити. По дорозі – стоп! – мене зупинило запрошення від подруги на роботу на англомовний телевізійний канал. Вау! Новий досвід, нова спеціальність, нове все! За 2 роки я навчилась організовувати зйомки, перекладати документальні фільми, швидко реагувати на все, бо в новинному просторі воно тільки так.

Ділитися захопленням

Наприкінці 2016 року, прогулюючись Києвом, я побачила що в місті знов так багато іноземних гостей. І зрозуміла: стоп – я скучила за туризмом. А ще більше мені захотілось вже самій розповідати гостям про моє чудове місто! Зовсім випадково я побачила запис на курси англомовних гідів і пішла на них. Я була просто в захваті від процесу. Вже готова була бігти проводити тури!

А в грудні наш канал, який я дуже любила, закрили. І я подумала, що який же то був знак – зайти на ті курси! І ось 8 січня 2017 року, після всіх новорічних свят, я провела свою першу екскурсію Києвом для гостей з США.

Який то був кайф: ділитися любов'ю до Києва! Я і зараз підходжу до екскурсій індивідуально: дізнаюсь, звідки гості, яка сфера їхньої діяльності, інтереси. Дуже люблю працювати з туристами з Азії, і це в нас взаємно. На сьогодні я провела екскурсії гостям з 68 країн. Так, я рахую. Мені завжди цікаво дізнаватися щось нове про країни моїх гостей.

Я вже 18 років збираю листівки з усього світу, і в мене є ті, які надіслали мені мої гості! Я сама надсилаю листівки з подорожей. А побувала я вже у 42 країнах.

З любов’ю до України

Цього літа я знайшла багато невідомих і цікавих місць в Україні, про які залюбки ділюся на своїй сторінці з хештегом #Мандруймо_Ненькою. Пишу про них статті у різні видання. Я хочу розповідати, чому наша країна варта того, щоб її для себе відкривати. Чому потрібно реставрувати пам’ятки, які сьогодні в критичному стані.

Цей рік дав мені можливість розробити і провести нові екскурсії для українців. Я завжди намагаюсь так розповідати гостям про історію, культуру, мистецтво, щоб вони повністю занурились в епоху пам’яток, до яких ми мандруємо.

Мені здається, карантин дав українцям неймовірну можливість відкрити свою Україну, якої вони уникали, а також іншим українцям відкрити себе, свої таланти для співвітчизників.

В поїздках до Кам’янець-Подільського я з великою любов’ю розповідаю про історію своєї сім’ї, своє дитинство та про місто, де провела перші 18 років свого життя. До речі, саме під час карантину в мене з сестрою з'явилася ідея і натхнення дослідити історію свого роду, і зараз ми складаємо наш родовід.

Влітку я зробила свій арт-проєкт для діточок #Luc_with_Lyolya і взяла участь у зйомках телепередач, присвячених подорожам.

Крім цього, я роблю невеликі ролики про Київ на своєму YouTube каналі Walks With Lyolya для англо- і франкомовних гостей, щоб вони також дізнавались більше про Україну.

Так, мені дуже бракує іноземних гостей в Україні, але цей рік дав можливість повчитися і втілити інші проєкти.

Як вдячність за мій непростий рік, доля підкинула мені можливість відкрити улюблену Туреччину, але з іншого боку. Я побачила на сайті авіакомпанії дешевий квиток в один кінець до Ізміру, і ми з чоловіком вирушили у подорож. Колись я планувала свої подорожі дуже ретельно. Але цей рік показав, що потрібно просто відпустити себе назустріч можливостям, які чекають на тебе. І повірте, Туреччина наповнена ними зараз. Тепле море і температура повітря 22 градуси, смачні турецькі страви і знамениті солодощі, прекрасні турецькі чай та кава.

Зараз тут не сезон, і тому у більшості випадків у вас буде все ексклюзивне. Як то фото в Ефесі біля знаменитої Пергамської бібліотеки без туристів, де тільки ви, історія і… коти, турецькі королі і королеви. Ви зможете купатися наодинці в знаменитих ваннах Клеопатри в Памуккале, споглядаючи історичні будівлі 2000-річної давнини. Або пострибати в хвилях Середземного моря на найчистішому турецькому піщаному пляжі Патара, де на 18 км тільки ви і ще декілька сімей. Або винайняти човен тільки для себе за ціною групового квитка. Або взяти на прокат машину вдвічі дешевше, ніж вона була ще місяць тому. Туреччина сьогодні – це просто неймовірне джерело можливостей для відпочинку за невеликі гроші. Подорожі дарують нам наснагу, цікаві зустрічі, нові відкриття, а головне - натхнення.

Я пишу цю статтю перед вікном з видом на прекрасну бухту найромантичнішого міста Туреччини – Каш. Невідомо, що принесе нам новий 2021 рік, як ми переживемо локдаун, проте я знаю, що не потрібно боятися. Нові двері обов'язково відкриються!

Сторінка Льолі Філімонової, яка неодноразово казала собі «стоп!» – і сміливо змінювала своє життя:
https://www.facebook.com/lyolya.filimonova/

Льоля Філімонова,
україно-, англо-, франкомовна гідеса Києвом і Україною, організаторка веселих подорожей, відома #sunmaker і “на всі руки” менеджер з в’їздного туризму.