Льоля Філімонова з Туреччини

Котячі – це просто якесь диво Туреччини. Це бальзам для всіх кошатниць і кошатників світу.
Сюди можна просто приїжджати на которекреації. Отже, трошки про турецьких котів.

Священна тварина

Колись давно на кораблі брали котів, щоб вони полювали там щурів. Коли кораблі заходили в Стамбульський порт, коти вибігали і залишалися на суші. Тому в Стамбулі таке різноманіття їхніх видів: англійські, скандинавські, італійські та інші.

В ісламі кішка – священна тварина. Вважається, що кішки тут випробовують людей і потім доповідають про їхню поведінку самому Аллаху. І якщо людина не давала кішкам їсти і пити в цьому житті, то в наступному вона буде відчувати спрагу. Тому кожен місцевий вважає своїм обов'язком годувати, поїти і зігрівати взимку всіх котів на районі.

За легендою, кішка Муізза була улюбленицею пророка Мухаммада. Одного разу вона врятувала життя пророка, відігнавши від нього отруйну змію. Щоб не турбувати кішку, що міцно спала на його халаті, пророк Мухаммад просто відрізав частину свого одягу, бо мав йти. Пророк вмивався водою, яку пили кішки, тому що вважав їх чистими тваринами. Вони могли вільно заходити у мечеті. Відтоді в ісламі шана до них – це давня традиція, частина культури.

Ліве вушко

Цікава штука: 90 % кішок ходять з лівим обрізаним вухом. Ми на третій тиждень зрозуміли: це не тому, що вони тут всі в бійку лізуть. Ні, таким чином люди позначають, що коти стерилізовані. Бо в них не таке велике вухо, як в нашого Боббі, щоб повісити бірочку.

В нашому місті Каші, як і в багатьох інших містах, є жителі, які своїм коштом добровільно годують зграї котячих. Сусіди допомагають таким людям копійкою на корм для тварин.
До нашого будинку постійно приходять 4–5 котів, і наш господар Алі їх годує. Але і на наші обіди вони приходять. Я усім готова з ними поділитися. З котами познайомлю за допомогою фото.

Цю я назвала Піратка (усі імена вигадані нами). Вона приходить кожного ранку, тільки-но відчиняються двері. Тут живе купа людей, але приходить вона саме до нас, бо коти не підуть до тих, кого не люблять.

А ще усі коти мають різні характери. Наші місцеві – кожен зі своїм поглядом і поведінкою так точно.

У місті чимало котячих «багатоквартирних будиночків», біля яких завжди є корм і вода. До речі, десь років 5 тому на півночі Туреччини мали побудувати ціле село для котів. На жаль, не знайшла ніде інформації, чи добудували...

А, до речі, під Порто ми колись були в справжньому котячому селі, знайду фоточку. Ото реальні квартири, столові, солярії)))

Турецькі коти дуже чисті! Їх можна із задоволенням обіймати, гладити і тискати. А якщо кішка захворіє, тут є спеціальна швидка допомога, яка безкоштовно приїде і забере вуличного кота в лікарню.

У Стамбулі біля Галатської вежі навіть є пам’ятник безпритульним тваринам. Скульптура собаки і кішки, які сплять собі спокійно на тротуарі.

Породи с плямочкою і без

Взагалі, Туреччина вважається батьківщиною найдавніших порід домашніх кішок у світі: турецька ангора і турецький ван. Вони є національним надбанням країни. Виявляється, ангорська кішка з'явилась у регіоні древнього візантійського міста Ангора (сучасна Анкара). Місто і дало назву породі. Ще у 18 столітті монархи Європи захоплювалися цими пухнастими котами з різнокольоровими очима.

Оце дуже б хотіла побачити турецького вана – кота, який походить з регіону озера Ван у Туреччині. Єдина порода котів в світі, які люблять плавати!

Існує легенда про ванських котів. На плечах в них є біла пляма у формі пальця. Вважається, що саме цей кіт врятував біблійний Ноїв ковчег, не давши щурам прогризти дно. Тоді Господь торкнувся тіла кота там, де воно було не у воді, і благословив його. Турки називають цю плямку «слідом від великого пальця руки Аллаха».

А от наші смугасті мурчики, окрас яких називають таббі, з'явилися у 14 столітті на території Західної Туреччини. Саме завдяки своєму яскравому окрасу вони стали популярними у всьому світі.

Як покликати турецького кота

До речі, кіт турецькою мовою: кedi. І турецькі коти відгукуються лише на «пс-пс».

Дуже-дуже рекомендую до перегляду документальний фільм Kedi («Місто котів» ), який вийшов у 2016 році. Це годинка мімімішності про життя стамбульських котячих.

Я от недавно дізналась цікавий факт, що кішки зазвичай правші, а ось коти – шульги. Мабуть, так і є, бо моя Буся завжди зі столу тягне смаколик правою лапкою.

А ще котів можна розрізнити за відбитками носа, як людей за пальцями! До речі, вперше побачила тут кота з рудим носом.

Десь там у Києві на мене чекає моя Бусенька, вчора навіть мала з нею прямий ефір))).
Цього літа, мандруючи з нею, зрозуміла, що тепер ми у помешканнях питаємо про спец житло. Одного разу господар сказав: тільки щоб на ліжко не залазила. Ага, так Буся і послухала!..

Котячі – це диво! Щаслива, що одного дня наважилась взяти Бусенятко. І тепер я у статистиці: у власників котів на 30 % знижується ймовірність інфаркту або інсульту ❤.

Мяв-мняв усім у стрічку!

Про автора:
Льоля Філімонова, україно-, англо-, франкомовна гідеса Києвом і Україною, організаторка веселих подорожей, відома #sunmaker і «на всі руки» менеджер з в’їзного туризму.